24
шюльного реферату в Ужгород!, що Гу-
бернатора Пщкарпатсько! Руси мае рее-
пектувати, що не може йому в!дпов!дати
в под!бний споаб як вишенаведено, що
мае строго! обективно виконувати до-
гляд над урядами йому шдчиненими, що-
би IX чинн!сть була несторонна та в!дпо-
в!дала правосильним предписам та що не
см!е допускати до под!бних промахав?
В П р а з 1 дня 27. листопаду 1937.
Кёуау,
А. Ьапеег, ШайКу, Вг. Со1<Ыеш, Кетез, Ту тез,
Вепйа, Коравг, О1оиЬу, К1ет, РН«, I. Кибега,
Езпег, Ьаизтап, 8с1ш1с2, Кгап(. Кётес, Р. Ки-
сега, УагегЬа, Лаза, Хоуу, ВгопЬ, ЛигпесЬоуа-
Уог1ота, Ог. МасеК, К. СНа1ира.
Рйгойш /пет яй 1196/У.
1нтерпеляц1я
посла Юл1я Ревая
до мтстра народно! оборони! до м!шстра
шюльництва; ' народно! освети
в справ! недодержування постанов § 5,
закона ч. 279/34 36. з. I р. супроти учи-
телгв-вояк1в на ПодкарпатськШ Руси.
Вищенаведеним параграфом закону на-
ведено, що:
»Приписи, якими службов! вщносини ц!-
вшьних державник службовцш К1нчаться
наступлениям в!йськово1 активно! (пре-
сенчноК) служби, зрушуються. Тим служ-
бовцям остае за час вшськово? активно!'
служби заховане службове м!сце, як що
наступлять знову Ц1в5льну службу до 15
дшв по сюнченню вшськово! активно!
служби. «
Нема сумн!ву, що законодавець мав на
думц!, аби кождий службовець вернувся
на то службове м!сце, з якого наступив
презенцдйну в!йськову службу. Не можна
аш подумати, щоби цитована постанова
не торкалася учительства на П. Руси, бо
учительство державних пшл на П. Руси,
по ста-п закону XXVI: 1907 е державними
службовцями I тому належать йому \ вс{
вигоди, що випливають 1з закошв для
державного урядництва.
Однак, коли би 1 не було тако!' поста-
нови, 1 тод! заслужили би соб! тот! учи-
тел1, котр! вщбули презенщйну в!йськову
службу, щоби могли вернутися на сво!
стар! службов! м1сця, з яких наруковали
до вшська, коли вже наставний уряд не.
запропоновав ш липш! посади.
На жаль в посл!дних часах майже про
недостаток добро! вол! деяких урядових
чиннишв вищецитована постанова зако-
ну, респ. засада на П. Руси дуже часто не
додержуеся, доказом чого е 1 випадки,
що тут наведу:
1. Юрко Грицак, деф. учитель по
§ 4 учит. зак. наруковав до в!йська в!д
державно! народно! школи в Вел. Копани.
Мав отже службове м!сце, хоч би I до-
чэсне, при згадашй школ!.
Згаданий в м!сяц! серпн! б. р. зголо-
сив шюльному шспекторату в Севлюши,
що буде випущений з в!йська 1 жадав,
щоби був придыений назад на свое старе
службове М1сце учителське при державши
народшй школ! в Вел. Копани. На це
дгстав повгдомлення, що придыяеся йому
м1сце при державн!й народн!й школ!
в Фанчиков!. Коли зголосився у управи-
теля школи в Фанчиков! було йому ска-
зано, що при т!й школ! не лишиться, але
мае знову голоситися на шспекторат!.
На шспекторат! прид!лений учитель
Смочко сказав йому, що буде переложе-
ний до Вел. Раювця 1 там мае голоситися.
Згаданий подав окремшне прошения,
щоби Д1стався назад до Вел. Копан!. В!д-
кликувався на § 5, вищецитованого зако-
ну, але дос! не д!став аш в!дпов!ди.
Цей випадок мусить викликати обу-
рення тимбхльше, що при державши на-
роднш школ! у Вел. Копан! були в!льн!
М1сця. На одно вшьне м!сце був назначе-
ний неквал!ф!кований пом!чний учитель
Иосиф Бокотей, аб!тур!ент ймназп.
Другий такий випадок стався в случаю
Петра Янути, доч. учителя, котрий
нзруковав в!д державно! народно! школи
в Голубиншм а котрого шсля повернення
з в!йська прид!лено до Вишних Верецьок.
Не можна сумшватися, що шюльним уря-
дам були в1дом! соц!яльн!! господар-
ськ! 1нтереси родини згаданого. Браку-
вало лише почуття обовязку до нагороди
За СЛужби В1ТЧИН1.
I тут шдчеркую, що в Голубиншм при
державши народшй школ! е початков!
учительсью сили, що не вимагали такого
огляду, як згаданий.