20

бою воювали, щоби брат! шов проти бра-
та, тому, що частини так легше шдчинити
1 держати в темнот!, несвщомости... «
(Стор. 3. )

»...! нспектори-русоф!ли 1 !нш! проти-
народи! чинники пересл!дують учител!в
лише зато, що учать фонетичним право-
писом. Тож нечувана у свoт! кривда. Геть
з такими шспекторами, котр! не дозволя-
ють, щоби наш! д!ти училися ддйсно
Л1йсно л!тературно'Г мови!« (Сторона 16. )

(Закшчення): »... геть з тими, що ка-
цапам тайно помагають«. (Сторона 9. )
»... У нас е много неприятелoв, котр! з!
всoх сил ведуть боротьбу проти нашо!
назви »укра'шець«, але що то може ште-
ресувати жида, мадяра, чеха, поляка або
москаля, що ми називаемо себе украшця-
ми, тож наша, а не Тх справа. «

7. В часопис! »Учителський голос*
з листопаду 1937, чис. 11, конф!сковано:
а) 13 стап »1сторична г а н ь б а«
тзк! части: »Н!коли ще такого не було,
мабудь I не буде 1 в нзйтемн!йш!й Афри-
ц!, щоб твердження фuлологш мали запе-
речувати теми!, малоосв!чен! родич!. Таке
може статись т!льки в на'с, на ГНдкарпагп,
де все можливе. Вам в!домо, що Шкoль-
ний Реферат в Ужгород) видав розпоря-
док оглядно плеб!сциту в д!л! мови
навчання в наших школах. Розумна лю-
дина не знае, чи плакати, чи см!ятись над
цею комед!ею? Селянин, що не вм!е п!д-
писатись, не знае ж одно!', н! другоТ гра-
матики, р!шить, з котро!' мае вчитись його
дитина? Селянин, обманутий термином
»русский«, не знае на що голосуе. Це
прямо обман, бо наш селянин знае тш>ки
те, що вш е »русин«, бо так його звали,
так йому лупають до темноТ голови ще
и ниш вороги нашо'Г р1дно1 мови и вороги
нашо'1 правдиво! нацюнально'1 назви. «

б) 1з стат» »Наука - Д1ло до-

В 1 р'я«. »ПрИ Н31ШМ СЛЗВН1М НЗ Ц1ЛИЙ КуЛЬ-

т}рний св!т шк1льн1м плеб!сцит1, цебто
при голосуван! за шк«льними учебниками,
сталося богато таких неможливих курйо-
31в, над якими культурна людина жахну-
лася б, що в серщ Европи, в культурн!й
в середшй Европ! могла зродитися люди-
на, у голов! яко! могла повстати така не-
можлива думка. «

Безогляднз конф!скащйна практика ча-
сопис1в, що стало проявляють свое пози-
тивне В1дношення до держави, злишньо

викликуе опрчення нашого громадянства,
бо воно в даному вщношенш добачае

ОДНОСТОРОННИЙ ПОСТуП, СуПрОТИ ЧЗСОПИС1В

писаних укра'шською мовою. Необдумана
конф1скац1я унеможливлюе усувати не-
здоров! явища в нашому сусшльному 1 на-
родньому життu та забирае демократичне
право критизувати неправильш заряд-
ження, щож не е потр!бш 1 тому така
практика е дуже небезпечна а може т!ль-
ки пошкодити доброму 1мени демокра-
тично! републики. 3 то! причини в 1нте-
рес! загального добра питаемося пана
мш1стра справедливости:

1. Чи знае о т!м, як безоглядно кон-
ф!скуе ужгородський цензор часопис
»Вперед«?

 2. Чи е охотен приказати державн!й
прокуратур! в Ужгород!, щоби поступала
обдумано 1 в дус! демократичних засад
закошв нашо'1 републики?

В П р а з 1 дня 27. листопаду 1937.

Кёуау,

Ргап(. Кётес, Р. Кцсега, УауегЬа, 1аза, NоVу,

Р11{, ^и^пес1{ОVа-Vо^1оVа, Ог. МасеЬ, Ь1оиЬу,

Коразг, К. СЬа1ира, Тутев, Еепйа, К1е1п, Кетеё,

ВгогПс, ЕЙПСГ, Ьаиётап, 8сЬи1с2, А. Ьап^ег,

Н1а<11су, Вг. Со1ав(е1п, 1. Кисега.

Рйуойп! /пет аи 1196/Ш.

1нтерпеляц!я

посла Ю. Ревая
до мЫстра шмльництва / нар. осв1ти

в перемещению фахового учителя Иосифа
Гурка з урядових причин.

ЙосифГурко, деф. учитель по § 4.
закона 104/26 36. з. 1 р., дочасний фахо-
вий учитель при держ. горожансьюй шко-
л! в Тячов!, жонатий, мае 15 л!т учитель-
сько! служби, 7 рок!в учив при держ. го-
рож, школ! в Тячов!, був нагло перемu-
щений з урядових причин декретом
школьного 1нспекторату в Тячов! з дня
30. августа 1937, чис. 2349/37, на основ!
приказу шкшьного реферату з дня 26.
серпня 1937, ч. 158. 657/37, до державноТ
горожансько! школи в Нересници.